Свобода і відповідальність молоді

      Українська молодь проводить в соціальних мережах більш як чотири години на день, як показують дослідження. Деякі вважають, що це марна трата часу, але я добре розумію, навіщо ми це робимо. У соціальних мережах суспільство не таке складне. Ти можеш просто увійти і заблокувати всіх, хто тобі не подобається. У нас є конституція. Там написано, що всі мають рівні права і що люди народжуються і залишаються вільними. Вони можуть вільно сидіти чотири години у соціальних мережах. Зараз Україна - не та ж сама країна, для якої була написана конституція.Українське суспільство постійно розвивається. Сьогодні через Європу йдуть потоки біженців, що шукають місце для життя. Це люди іншої культури. Люди, чиї цінності ми, може бути, не поділяємо. Деякі бояться, що вони стануть загрожувати нашим українським цінностям. Це була б найкраща функція в Facebook - просто заблокувати їх, але так не піде. Якщо ми згодні з ідеєю про те, що всі люди повинні бути вільні і мати рівні права, хіба ми не зобов'язані боротися за збереження цих цінностей для всіх? Чи не для того, щоб відкрити двері стороннім, загрозливим нашим цінностям, а для того, щоб не відкривати їм. Ми живемо в суспільстві, тому що ми потрібні один одному. Людям потрібні люди. Взаємодіяти з іншими може бути важко, особливо з тими, з ким ти не згоден. З тими, хто думає інакше, ніж ти. З кимось, хто належить до іншої культури, або ж з твоєю дівчиною або ж з одним з молодшої школи в Facebook. У мирному суспільстві з рівними правами ми повинні слухати і розуміти один одного. Може бути, простіше зрозуміти один одного, якщо сфокусуватися на тому, що у нас спільне, а не на тому, що по-різному. Пошукати те, в чому ми згодні, а не те, в чому наші думки розходяться. Може бути, якщо ми думаємо про інших найгіршим чином, то саме це вони хочуть нам показати. У нас є право щодня витрачати чотири години соціальні мережі. Тому що хтось до нас боровся за нашу свободу в цьому. Скоро ми візьмемо цю країну в свої руки. Це від нас залежить, які цінності будуть переважати в майбутньому. Я сподіваюся, що з боротьби за рівні права і свободу для всіх людей в світі, ми вийдемо переможцями. Абсолютно серйозно. Якщо не ми, які виросли в найбагатшій, вільній країні в світі, якщо ми не можемо вибрати щедрість, терпіння і відкритість, якщо ми не шукаємо один в одному хороше, якщо ми не можемо боротися за справедливість, то хто все це може?